У розділі “Тур-Походи” зібрані мандрівки по Українських Карпатах та за кордонні походи (Румунія, Словаччина, Грузія, Туреччина та ін.)

——————————————————————————————————————————————————

Тур-похід “Сходження на Говерлу та Петрос”

Сходження на Говерлу – це 3 дні в Карпатах, наповнених пригодами. Програма середньої складності, надзвичайно насичена і красива. У три дні ми постарались вмістити розумний максимум. За цей час ми зійдемо на Говерлу (2061 м) і Петрос (2020 м) – найпопулярніші та одні з найкрасивіших вершин українських Карпат. Можливі два варіанти проходження маршруту: один трохи простіший – через Лазещину, другий цікавіший – зі стартом у Квасах (або Ясінях).

Bартість: 1550 грн. / Тривалість: 3 дні / Кілометраж: 34 км

План сходження на Говерлу

1 день : Івано-Франківськ – Кваси або Лазещина – підніжжя Петроса

Зустріч групи на залізничному вокзалі Івано-Франківська, перше знайомство з інструктором, розподіл продуктів. Беремо рюкзаки та з посмішками на обличчях (попереду незабутня пригода!) сідаємо в бусик, який і довезе нас на старт маршруту. Розпочнемо наш трьоденний похід Карпатами з мальовничого гірського села Кваси. Воно відомо природним джерелом мінеральної води. Обов’язково спробуємо цілющої водички 🙂 Після цього на нас чекає підйом нагору на полонину Менчул. Будемо крокувати затишним та гарним буковим лісом, а на полонині розіб’ємо наш наметовий табір.

З полонини Менчул, яка знаходиться на висоті 1200м, відкриваються чудові види на вершини масиву Свидовець та навколишні лісисті пагорби. Внизу в долині річки Чорна Тиса розкинулося село Кваси. Гуляємо полониною, насолоджуємося заходом сонця і компанією. В сезон тут можна купити парного молока у пастухів.

2 день : Сходження на Петрос

Цього дня нас чекає сходження на четверту за висотою вершину України – Петрос. Підйом на нього з боку Квасів йде мальовничими полонинами, поступово набираючи висоту. Згодом виходимо на хребет і рухаємось ним до вершини, спостерігаючи краєвиди неймовірної краси.

З Петроса відкривається чудовий вид на весь Чорногірський хребет і на його головну вершину, яка зовсім поруч (всього в 9 км) – Говерлу. Нашу майбутню мету. А поки ми фотографуємось, насолоджуємося природою і, звичайно, перекушуємо. Петрос одна з найбільш примхливих вершин в плані погоди. Сподіваємося, нам пощастить, і ласкаве сонечко теплою посмішкою зігріє не тільки наші серця, а й руки. Ночуємо на перемичці між Петросом і Говерлою. У сезон тут багато чорниці.

3 день : Сходження на Говерлу (2061 м)

Цей день настав! У нас попереду підйом на найвищу вершину України – Говерлу. Він не представляє особливої складності, не варто лякатися висоти. На вершині завжди багатолюдно, тут ходять натовпи туристів. Півгодини ми проведемо на горі, зверхньо розглядаючи гірські вершини та хребти, в долинах яких розкинулися невеликі карпатські села. І лише десь далеко-далеко видніються більш високі гори. Але то вже румунські Карпати.

А ми ж спускаємося в Заросляк, де і закінчується наш похід. Далі на автобусах добираємося до Івано-Франківська. Хоч і короткий, але дійсно гарний і насичений похід вийшов! Після повернення не забуваємо написати відгук і поділитися знімками.

————————————————————————————————————————————–

Тур-похід “Мармароси: Гуцульські Альпи”

село Ділове − річка Білий − полонина Лисича − полонина Латундур − гора Піп Іван Мармароський − водоспад Ялинський − річка Білий − село Ділове

Ідемо на межу двох держав. Мармароські гори знаходяться в Україні та Румунії (румунська назва Munții Maramureșului). Найвища вершина – Фаркеу (1961 м), розташована у Румунії, але всю її велич буде добре видно у другий день походу, коли ми вийдемо на головний хребет, по якому проходить українсько-румунський кордон. Саме тому до походу ми оформимо перепустку для групи. Піднімемося на найвищу гору української сторони Мармароського хребта – Піп Іван Мармароський, 1936 метрів. Вона лише трохи не дотягнула до того, щоб приєднатися до клубу вершин-двотисячників України. Мармароси мають унікальною геологічну будову – тут мармурові виходи порід. У регіоні знаходиться мармуровий кар’єр, який є єдиним в Україні родовищем натурального мармуру світлих тонів. Ці гори багаті на флору. Тут ростуть крокуси, нарциси, ломикамені, рододендрон (червона рута), карпатські дзвоники та навіть легендарні едельвейси (білотка альпійська). Одну з частин Мармаросів називають Гуцульськими Альпами через подібний на альпійський ландшафт. Місцевий рельєф складається із крутих скелястих схилів, значних перепадів висот, гострих вершин та глибоких вузьких долин річок. Біля найвищих гір зустрічаються наслідки льодовикової діяльності – льодовикові цирки та морени. Нижче 1500 м Мармароський масив вкритий вічноароматними смерековими лісами, вище – лежать субальпійські полонини, навесні та влітку всіяні квітами. Саме тут альпійські луки (гори Піп Іван та Ненєска) найкраще збережені у первісному вигляді в українських Карпатах.

Bартість: 2100 грн. / Тривалість: 4 дні / Кілометраж: 37 км

1 день : Івано-Франківськ – с. Ділове – полонина Лисяча

З Івано-Франківська їдемо в село Ділове Рахівського району на Закарпатті. Неподалік знаходиться географічний центр Європи, що позначений встановленими на березі річки Тиси стелою і геодезичним знаком з написом латинською: «Постійне, точне, вічне місце». Неподалік також розташована ботанічна пам’ятка природи «Тис ягідний» – 6 га цінних ароматних хвойних дерев із унікальними бактерицидними властивостями деревини.

Звідси всього 50 км до румунського кордону. Через близькість до державного кордону України тут знаходиться прикордонна застава. Попередня реєстрація обов’язкова для всіх, хто йде на Мармароський хребет.

Марамарош лежить на межі двох держав, кордон між якими позначений невисокими залізобетонними стовпчиками міжвоєнного часу та новими високими стовпами. Тому для перебування тут слід отримати тимчасову перепустку. Для цього провідник за два тижні до походу відправляє відповідну заяву із даними учасників групи до Мукачівського прикордонного загону.  У поході при собі слід мати документ, який посвідчує особу. Територія патрулюється прикордонниками.

При собі потрібно мати документ, який посвідчує особу. Про це ми вам обов’язково нагадаємо перед походом.

В перший день пройдемо відрізок гірської дороги вздовж гірської річки Білий та через щільні ряди смерек.

День завершиться на невеликій, але затишній полонині під Лисичою, з якої чудово спостерігається західний відріг гори Піп Іван Мармароський.

Кожного вечора спершу разом виконуємо таборову рутину (ставимо намети, облаштовуємо табір, збираємо дрова, готуємо вечерю тощо) та відпочиваємо біля вогнища, знайомлячись та слухаючи розповіді інструктора про майбутні плани. Вечір у горах – час для співів під гітару біля вогнища, ігор або тихих розмов і медитації під звуки гуцульської дримби.

2 день : сходження на г. Піп Іван Мармароський

Кожний ранок починається із підйому о 7 годині. Зарядка – сніданок – прибирання місця стоянки – вихід на стежку о 9 годині.

Сьогодні вирушаємо до полонини Лисичої, розбиваємо табір. Звідси будемо підійматися радіально (ідемо без рюкзаків) на гору Попіван Мармароський (1936 м) – найвищу вершину української частини Мармароського хребта і нашого походу.

Під час підйому ми пройдемо повз небезпечні ділянки – кулуари та цирки, утворені діяльністю льодовика тисячі років тому.

Перед самою вершиною стежка виходить прямісінько на українсько-румунський кордон, вздовж якого потрібно пройти ще 300 м – і ми на вершині!

Після декількох хвилин ходи кордоном виходимо до гори Піп Іван Мармароський із його скелястими схилами та гострими уступами. Наша вершина пірамідальної форми гнейсової структури та «чотириголова» – тобто є цілим комплексом вершин. Піп Іван із сусідніми вершинами (Жербан, Берлебашка тощо) та полонинами утворюють окремий масив – Гори Піп-Іван.

Проводимо деякий час на вершині, споглядаючи з майже двох тисяч метрів всі Мармурові гори, високу Чорногору та гори сусідньої держави.

В залежності від пори року в цих місцях можна побачити багато унікальних рослин. Навесні тут повно крокусів, а влітку можна зустріти рододендрон карпатський (червону руту), нарциси або рідкісний червонокнижний едельвейс. Фотографи часто обирають цей маршрут, полюючи за цими квітами.

З вершини спускаємося назад до нашого табору на полонині Лисичій. Якщо пощастить із ясною погодою, цей день проводжатимемо, споглядаючи захід сонця за гори.

3 день : водоспад Ялинський

Сьогодні на нас чекає плавний спуск лісовою дорогою. Приблизно за годину звертаємо з дороги і починаємо йти малопомітною стежкою, яка після двох годин виведе нас до вершини водоспаду Ялинський (угорська назва – Ковгать). Не так давно він був визнаний найвищим однокаскадним водоспадом в Україні, маючи висоту 26 м. Води потоку Ялин майже прямовисно падають з високого скельного уступу. Найкраще його спостерігати, коли потік повноводний: ранньою весною або після злив.

Далі прямуємо вниз вздовж потічка і через 1,5 км виходимо до дороги, якою ми йшли в перший день. Пройшовши ще декілька кілометрів, зупиняємось на ночівлю на спеціально облаштованій галявині.

4 день : с. Ділове – Івано-Франківськ

В останній день можна поспати довше, адже йти доведеться всього 3 км.

Закінчиться наш похід там, де і почався – в селі Ділове, звідки повертаємося до Івано-Франківська.

——————————————————————————————————————————————————

Тур-похід “Попіван Чорногірський”

село Шибене − полонина Веснарка − озеро Марічейка − гора Піп-Іван Чорногірський − озеро Несамовите − ТБ Заросляк

Через ліси та озера ідемо до гори Попіван (Піп Іван) Чорногірський (2,028 м) – однієї з найвищих і найцікавіших вершин українських Карпат. На вершині стоїть будівля, схожа на замок.
До 1939-ого року тут працювала астрономічна і метеорологічна обсерваторія. Поляки проектували будівлю за принципом гармонійного поєднання із навколишнім середовищем. Здається, їм це вдалося. Зараз тут базуються високогірний пост рятувальників і триває проект із відновлення обсерваторії.
Першу ніч проведемо біля озера Марічейка, в оточенні сосен та ялин на висоті 1,510 м. Другу – біля найвищого в Українських Карпатах озера Бребенескул. 

Bартість: 1800 грн. / Тривалість: 3 дні / Кілометраж: 31 км

1 день : з Івано-Франківська 4 години їдемо в село Шибене – ідемо 4 години через ліс і полонину Веснарку – ночуємо біля озера Марічейка (1,510 м)

Місце початку пішохідної частини походу – село Шибене (Зелене). Їхати з Івано-Франківська доведеться близько 4 годин, тому в гори вирушаємо з самого ранку. Це село – останній населений пункт на річці Чорний Черемош, далі – лише напівмертве село Буркут і румунський кордон.

Через близькість до державного кордону України тут знаходиться прикордонна застава. Попередня реєстрація обов’язкова для всіх, хто йде на Мармароський хребет. Наш маршрут веде в інший бік – в сторону Чорногори, тому реєстрація нам не потрібна. Проте при собі слід мати документ, який посвідчує особу. Про це ми нагадаємо перед походом.

На початку проходимо один кілометр, перевіряючи зручність спорядження. Обідаємо неподалік від лісництва, перед зануренням у ліс.

Друга половина дня – 4-годинний підйом через ліс і полонину Веснарку. Іти нескладно, набір висоти поступовий. У нас достатньо часу, щоб робити зупинки після крутіших схилів.

Місце призначення цього дня – озера Марічейка, що спокійно лежить в оточенні хвойного лісу на висоті 1,510 м. Як це часто буває, про такі місця люблять вигадувати легенди: часто сумні, завжди магічні. Ми, наприклад, чули про особливу силу озера на світанку, побачивши яке, можна пізнати справжню радість.

Ввечері ми виконуємо таборову рутину (ставимо намети, облаштовуємо табір, збираємо дрова, готуємо вечерю), відпочиваємо біля вогнища, співаємо, граємо та медитуємо під звуки гуцульської дримби.

2 день : ідемо, поступово виходячи з лісу – підйом на Попіван (2,028 м) – ідемо по Чорногірському хребту – ночуємо біля озера Бребенескул (1,801 м)

Прокидаємося о 7 ранку – фізкультура, сніданок, прибирання місця стоянки  вихід із табору о 9 годині.

Другий день  найважчий і найдовший, але найбільш насичений високогірними краєвидами, день походу. Зранку вирушаємо до головної мети походу – гори Попіван. Підніматися на вершину близько 3 годин. Дорогою побачимо поступову зміну ландшафту зі смерекових лісів на субальпійську рослинність (зарості чагарників та жерепу) та альпійські луки (полонини).

Стара австрійська дорога виводить на вершину з південно-східної сторони гори, де зараз відновлюється брама, яка колись була в’їздом на територію астрономічної і метеорологічної обсерваторії. Відкрили обсерваторію влітку 1938 р. Це була масштабна будівля із 43 кімнатами. Головним астрономічним інструментом був астрограф з діаметром об’єктива 33 см. Прийшла Друга світова війна і зірки відійшли на другий план. Обладнання забрали, решту розібрали місцеві. За радянських часів наука сюди не повернулася.

Зараз тут базуються високогірний пост рятувальників і триває проект із відновлення астрономічно-метеорологічної обсерваторії у співпраці Прикарпатського національного університету та Варшавського університету.

Як писав Ю. Андрухович, це «місце для обсервації, для споглядання, для вдивляння і спостереження – можливо, за ангелами, можливо, за кометами». Сьогодні тут можна сховатися від раптової негоди, а згодом, сподіваємося, і відновити споглядання зірок через телескопи.

Після обіду йдемо по стежині, яка проходить по західному схилу Чорногірського хребта, де навіть в найсухішу погоду можна знайти джерела з водою. Перед поворотом на озеро можна без рюкзаків збігати (або як вийде) на другу найвищу вершину України – Бребенескул (2,036 м).

Близько 19 години дійдемо до місця стоянки біля озера Бребенескул. Розводити багаття тут заборонено, тому користуємося газовими пальниками. Купатися, мити посуд, чистити зуби в озері не можна. Ми тут лише гості, тому будемо поводитися відповідно: не залишати жодного сміття (в тому числі вологих серветок чи паперу); не знищувати рослинність та не заважати місцевим мешканцям, таким як тритони та червонокнижна жаба прудка.

3 день : рано прокидаємося – піднімаємося на гору Ребра (2,001 м), на скелі  Шпиць – ідемо по Чорногірському хребту – підходимо до озера Несамовите (1,750 м) – їдемо в Івано-Франківськ 2,5 години

Після раннього сніданку вирушаємо далі. Спершу піднімемось на гору Ребра (2,001 м), за нею – на Шпиці (1,863 м) – одне з найбільш цікавих і впізнаваних місць Чорногори. Назва відповідає вигляду: на її схилах виступають скелі до 50 м висотою, які нагадують шпиці. Ці декілька скельних насипів утворилися внаслідок давнього зледеніння. Сильно не ризикуючи, піднімемося на деякі з них.

Далі виходимо на Чорногірський хребет і йдемо до озера Несамовите (1,750 м). Воно лежить у льодовиковому карі під горою Туркул. Купатися в озері, залишати сміття, знищувати рослинність, ловити жаб не можна. Останніми роками озеро переживає не найкращі часи через наплив туристів та сміття, яке вони залишають. По можливості, збираємо сміття, залишене іншими, і йдемо далі.

Після озера починається спуск до турбази Заросляк, ще 2 години ходьби і сідаємо в автобус, який відвезе нас назад в Івано-Франківськ. В місті будемо близько 18 години.

——————————————————————————————————————————————————

Тур-похід “Інший бік Чорногори”

село Бистрець − річка Мреє − полонина Маришевська − гора Шпиці − озеро Несамовите − гора Туркул − ТБ Заросляк

Маршрут досить легкий, але насичений: панорамні краєвиди з гірського хребта, зелені полонини, гострі скелі Шпиць, гора-двотисячник Ребра (2,001 м), високогірне озеро Несамовите (1,750 м). Будуть короткі денні переходи, але фантастичні краєвиди.
Ми ночуватимемо у місцях, де можна зустріти та провести сонце: на полонині Маришевській та горі Туркул. Схід і захід сонця у горах – те, що запам’ятається надовго! Другу ніч проведемо на висоті 1,750 м неподалік від озера Несамовите, сама назва якого інтригує. Це легендарне місце у Карпатах, де кожна наша нова стоянка не схожа на попередні. У цей похід ми беремо з собою телескоп. Будемо дивитися на кратери Місяця, кольори зірок, кільця Сатурна, супутники Юпітера, туманність Оріона, а вдень – на втомлених туристів на сусідньому хребті.

Bартість: 1800 грн. / Тривалість: 3 дні / Кілометраж: 22 км

1 день : з Івано-Франківська 2,5 години їдемо в село Бистрець (580 м) – ідемо 4 години – ночуємо на полонині Маришевській (1,567 м)

З Івано-Франківська їдемо до гірського села Бистрець – одного з найвіддаленіших і найстаріших куточків Гуцульщини. Саме у цій місцевості черпав натхнення Станіслав Вінценз, пишучи про життя гуцулів у творі «На високій полонині». Спробуємо допомогти вам зануритися у цей світ На нас же висока полонина чекає за 4 години підйому. Долиною гірської річки Бистрець, що потім впадає у Чорний Черемош, доходимо до місця першої ночівлі – полонини Маришевської. Це просто ідеальне місце для першої ночівлі у горах! Звідси відкриваються прекрасні краєвиди на хребет Кринта та Чивчинські гори. Ввечері ми виконуємо таборову рутину (ставимо намети, облаштовуємо табір, збираємо дрова, готуємо вечерю), відпочиваємо біля вогнища, співаємо, граємо та медитуємо під звуки гуцульської дримби. Якщо пощастить із погодою, коли стемніє, встановимо телескоп.

2 день : зустрічаємо світанок – фотографуємося на Шпицях (1,863 м) – ідемо по Чорногірському хребту – проходимо озеро Несамовите (1,750 м)

Прокидаємося о 7 ранку – фізкультура, сніданок, прибирання місця стоянки – вихід з табору о 9 годині.

У планах сьогодні піднятися на г. Шпиці (1,863 м) – одне з найбільш цікавих і впізнаваних місць Чорногори. Назва відповідає вигляду: на її схилах виступають скелі до 50 м висотою, які нагадують шпиці. Ці декілька скельних насипів утворилися внаслідок давнього зледеніння. Сильно не ризикуючи, піднімемося на деякі з них.
Далі виходимо на Чорногірський хребет і йдемо до озера Несамовите (1,750 м). Воно лежить у льодовиковому карі під горою Туркул і однозначно заслуговує на більше, ніж кількахвилинна стоянка, тому біля нього зупинимося на ночівлю.
Це одне з найвисокогірніших озер льодовикового походження в Українських Карпатах. Як це часто буває, з ним пов’язані численні легенди та вірування гірських мешканців. Кажуть, що саме тут утворюється погода на Чорногорі; а кинутий у воду камінь може викликати бурю.
Купатися, мити посуд, чистити зуби в озері не можна. Ми тут лише гості, тому будемо поводитися відповідно: не залишати жодного сміття (в тому числі вологих серветок чи паперу); не знищувати рослинність та не заважати місцевим мешканцям, таким як тритони та червонокнижна жаба прудка.
Вечерю готуватимемо на газових пальниках. Дерева на такій висоті не ростуть, а тутешній жереп (сосна альпійська) є важливою складовою екосистеми озера і знаходиться під охороною.
З місця таборування цього дня можна буде піднятися на вершину Туркул і побачити фантастичний гірський схід та захід сонця. Але для цього треба докласти немалих зусиль: здолати сам підйом та прокинутися рано-вранці.

3 день : спускаємося 3 години – їдемо в Івано-Франківськ 2,5 години.

В останній день пройдемо 7 км північно-східним схилом Чорногори. Стежкою крізь зону субальпійських чагарників дійдемо до турбази «Заросляк», звідки повернемося в Івано-Франківськ.

—————————————————————————————————————————————————–

У ВАРТІСТЬ ВКЛЮЧЕНО: харчування – гарячий сніданок і вечеря, на обід перекус, медичне страхування та страхування від нещасного випадку, реєстрація в контрольно-рятувальній службі, вхід у заповідник і плата лісникам, групова аптечка, котли, газове обладнання, набір для вогнища, послуги інструктора-гіда, консультації перед походом.

У ВАРТІСТЬ НЕ ВХОДИТЬ: трансфер до / з м. Івано-Франківська, прокат особистого спорядження (місце в наметі, рюкзак, спальник, килимок), чайові гіду (не обов’язково, але йому буде приємно), витрати не зазначені в програмі (сувеніри, форс-мажор, кафешки…).

Важливо!

Орієнтовне похідне меню

Напевно, вам цікаво, що ж ми будемо їсти в поході? Відразу скажемо, що хвилюватися вам не варто. Багато учасників говорять, що в поході вони харчуються краще, ніж удома. Базу меню складає проста їжа з каш і супів. Не варто розраховувати на вишукані делікатеси (хоча і вони можуть бути).

Якщо ви не їсте якихось продуктів, обов’язково повідомте про це менеджеру, щоб гід міг трішки підкоригувати меню під вас. Також, ми рекомендуємо взяти з собою трохи кишенькових ласощів – горіхів або солодощів. Апетит в поході набагато краще, ніж удома.

Зверніть увагу, що представлене меню орієнтовне. У гідів зазвичай є свої коронні страви, якими вони люблять побалувати учасників.

Особливості харчування для вегетаріанців – якщо ви не їсте м’яса, прочитайте обов’язково. Розповідаємо, як будемо годувати і даємо 5% знижки на свої продукти.

Зміни в програмі
Залежно від погодних умов, стану і загальних побажань групи інструктор має право вносити зміни в маршрут.

Погодні умови
Загалом, Карпати досить дощовий регіон, так що треба бути готовим до всього – дощовик беремо обов’язково! Краще перестрахуватися, ніж потім змокнути!

У рюкзаку

ВАЖЛИВО!  Гід має право не допустити вас до участі в програмі, якщо ваше спорядження не відповідає рекомендованому на сайті. Наприклад, якщо замість гірських черевиків ви взяли кеди або гумові чоботи.

Будь ласка, ставтеся максимально відповідально до збору спорядження. Від цього залежить не тільки ваше здоров’я, але і комфортне проходження маршруту групою в цілому!

РЕКОМЕНДУЄМО!

Під час збору рюкзака всі речі покладіть в целофанові пакети (можна сміттєві), це вбереже їх від намокання в разі сильних дощів або попадання снігу.

У поході немає нічого гіршого за мокрий спальник, покладіть його в найміцніший пакет, який точно не порветься. Також, дуже ретельно пакуйте теплі речі, особливо пухові. Залишайтеся сухими і отримуйте задоволення від пригоди!

Похідне спорядження
Якщо ви йдете в похід вперше, рекомендуємо позичити спорядження у друзів або взяти в нашому прокаті в Івано-Франківську. Після походу ви зрозумієте, що гори – це ваше нове хобі. А поспілкувавшись з гідом і більш досвідченими учасниками, дізнаєтеся багато нового про спорядження і зможете підібрати більш відповідне під власні потреби.

  • Намет – обов’язково двошаровий (внутрішній намет і зовнішній тент), водонепроникність тенту більше 2000 мм, підлоги – більше 5000 мм (а краще 10 000). Якщо ви берете свій намет, обов’язково надішліть його фото або модель менеджеру походу, і він скаже, чи підійде такий. Не беріть в похід рибальські та китайські одношарові намети!
  • Рюкзак – краще каркасний, 65-80 літрів.
  • Спальник – з температурою комфорту +2…+ 5 °С. Читайте: «Як вибрати спальник для походу»
  • Килимок, каремат – цілком підійде звичайний типу Іжевський. Але не беріть тоненький для йоги!
  • Трекінгові палиці – розвантажать ваші коліна і дадуть додаткову опору
  • Рейнковер – накидка від дощу на рюкзак. Якщо берете пончо, то рейнковер не потрібен
  • Дощовик або пончо – Дощовик з щільного поліетилену, якщо є сумніви в його надійності – беріть два, дощовики іноді рвуться. Можна взяти пончо (накидка від дощу, яка одягається на вас разом з рюкзаком) – воно замінить зв’язку дощовик + рейнковер.
  • Сидушка пінка під попу, щоб було тепло і сухо сидіти на привалах і в таборі
  • Взуття – у Карпати влітку досить взяти дві пари – ходову і для табору. Поставтеся максимально відповідально до підбору ходової пари взуття. Високі трекінгові черевики на товстій рифленій підошві, в ідеалі – водонепроникні. В крайньому випадку підійдуть і хороші треккінгові кросівки, але вони не фіксують гомілкостоп – потрібно бути обережнішим. Черевики для важкого трекінгу брати не потрібно. Легкі кросівки, крокси або сандалі – друга пара взуття для ходьби по табору

Одяг

Для перших походів купувати дорогий одяг не варто, щось можна підібрати з уже наявного гардеробу, а щось купити дешевше.

  • Легкий головний убір – кепка, панама, бафф
  • Мультифункціональна пов’язка (бафф) – мінімум один повинен бути. Може використовуватися і як головний убір, і для захисту шиї і вух від сонця
  • Шапка – навіть влітку вечорами в горах прохолодно
  • Мембранна куртка – для захисту від вітру та дощу. В крайньому випадку можна взяти вітровку
  • Мембранні штани – беріть, якщо є легкі одношарові. Якщо немає – можна обійтися без них
  • Фліска. Можна взяти толстовку, але вона важче
  • Легка сорочка з довгими рукавами або синтетичний реглан. Щоб захищали від сонця і швидко висихали
    2-3 футболки. Для переходів краще синтетика, для табору – бавовна
  • Трекінгові штани для переходів – легкі і швидковисихаючі
  • Шорти
  • Шкарпетки – 4-5 пар, в ідеалі треккінгові, але можна і звичайні
  • Нижня білизна – кілька комплектів
  • Набір пасивної термобілизни або реглан з підштанниками для сну
  • Чиста футболка і шорти/штани – для зворотної дороги додому
  • Купальник – на маршрутах, де можна скупатися. В крайньому випадку можна просто позасмагати або обмитися в купальнику джерельною водою
  • Ліхтарики/гамаші/бахіли на черевики – не обов’язково, але якщо є – можна взяти

Важливе особисте

  • КЛМН – кружка, ложка, миска, ніж. Посуд – ні в якому разі не кераміка
  • Сонцезахисні окуляри
  • Сонцезахисний крем (краще 50 SPF)
  • Гігієнічна помада (брати навіть чоловікам)
  • Налобний ліхтарик
  • Пляшка для води на 1,5 літри. Можна звичайну з-під мінералки
  • Особиста аптечка. Почитайте: «Що входить в особисту аптечку»
  • Предмети гігієни – мило, шампунь (в маленькій баночці), зубна паста, туалетний папір
  • Смаколики – горіхи, сушка або солодощі. Багато не беріть, ми добре годуємо)
  • Рушник – краще з мікрофібри. Легкий і малооб’ємний
  • Техніка – мобільний телефон, павербанк, фотоапарат
  • Документи і гроші – дбайливо пакуємо в герметичний пакет

Збираючи рюкзак, врахуйте, що в Івано-Франківську гід видасть вам ще кілька кілограм продуктів. Нормальна вага рюкзака в поході на 3-6 днів буде в межах 12-17 кг.